Словарь української мови (1924)/диман

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
диман
Берлін: Українське слово, 1924

Дима́н, ну́, м. 1) Раст. Betonica officinalis. ЗЮЗО. I. 114. 2) Названіе вола темно-коричневаго цвѣта. КС. 1898. VII. 41.