Словарь української мови (1924)/димниця

by Борис Грінченко

◀ димник

Словарь української мови Борис Грінченко Д димниця

димно ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Димни́ця, ці, ж. 1) = Димарь. 2) = Димна. Ум. Димничка. Вх. Лем. 409, 410.