Словарь української мови (1924)/димно

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ димниця Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
димно 		димоватий ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Ди́мно, нар. Дымно. Не топила, не курила, — по сінечках димно. Мет. 16.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/димно&oldid=632191