Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/димоватий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
димоватий
Берлін: Українське слово, 1924

Димоватий, а, е. Дымный, задымленный. Димовата кузня. Г. Барв. 21.