Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/диміти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
диміти
Берлін: Українське слово, 1924

Димі́ти, млю́, ми́ш, гл. Дымить, испускать дымъ.