Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/диркати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
диркати
Берлін: Українське слово, 1924

Ди́ркати, каю, єш, гл. = Дирчати 2. Деркач диркає, дирчить: дир, дир. Вх. Пч. II. 10.