Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дихавиця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дихавиця
Берлін: Українське слово, 1924

Дихави́ця, ці, ж. 1) Удушье, одышка. 2) Запалъ у лошадей. 3) Болотистое мѣсто. Вх. Лем. 410.