Словарь української мови (1924)/дихавичний
| ◀ дихавиця | Словарь української мови Д дихавичний |
дихало ▶ |
|
Дихави́чний, а, е. 1) Удушливый, страдающій одышкой. Дихавичний чоловік. НВолын. 2) Больной запаломъ (о лошади). Дихавична конячка. НВолын. у.
| ◀ дихавиця | Словарь української мови Борис Грінченко Д дихавичний |
дихало ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дихавичний
Борис Грінченко
1924
Дихави́чний, а, е. 1) Удушливый, страдающій одышкой. Дихавичний чоловік. НВолын. 2) Больной запаломъ (о лошади). Дихавична конячка. НВолын. у.