Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дичко

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дичко
Берлін: Українське слово, 1924

Дичко́, ка́, м. Дикій конь. Тут сього дичка, то було встаровину! Херс. у. Слов. Д. Эварн.