Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дишель

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дишель
Берлін: Українське слово, 1924

Ди́шель, шля, м. Дышло. НВолын. у. Без дишля, без дуги: куди захочем, туди й поїдем — я і ти. Ном. стр. 302. № 431.