Словарь української мови (1924)/до
| ◀ днювати | Словарь української мови Д до |
доба ▶ |
|
До, пред. 1) До. Не учишся розуму до старости, але до смерти. Ном. № 6003. Верболіз б'є до сліз. Ном. Дійшов до села. До меду ласий. Грин. I. 141. 2) Къ. Говори до стовпа. Ном. Піти до голови по розум. Ном. № 5831. Піду до річеньки. Мет. Він пішов до Остапа. До хреста́ понести́ (дитину). Понести крестить (ребенка). Г. Барв. 276. До душі́ сказати. Съ большой искренностью, съ чувствомъ сказать. Г. Барв. 362. Пи́ти до ко́го. Пить за чье здоровье. Не до тебе п'ють, не кажи: дай, Боже, здоров'я. Чуб. I. 271. Поздоро́вкатись до ко́го. Обратиться къ кому съ привѣтствіемъ, сказать кому: здравствуй. Чоловік їхав і поздоровкавсь до мене. Рк. Левиц. 3) Въ. Ходи зо мною до кімнати. Мет. Приймати до рук. Ішов до церкви. Грин. I. 153. Запріг до плуга волів. ЗОЮР. II. 30. Своій матері рідненькій, удові старенькій до ніг упадімо. Мет. 346. Хмельницькому кролевські листи до рук добре оддав. Мет. 388. 4) На. Половину козаків до опачин посади. Дума. Важкий до ходу. НВолын. у. 5) Для. Слова до ради, руки до звади. Ном. Любі, милі до розмови. Мет. Дам тобі пораду до життя. Шейк. 6) Съ. Цвіт калину ламала та в пучечки в'язала, до личенька рівняла. Лавр. 1. Тим на світі хліб не родить, що брат до сестриці не говорить. Чуб. До панів — пан, до мужиків мужик. Ном. № 5879. 7) За. Узятися до роботи. Бояре до шабель! Грин. III. 546. До науки бралися. О. 1861. I. 322. 8) До въ соединеніи со многими словами образуетъ выраженія, означающія неопредѣленно большое количество. До бі́са (Ном. № 12304), до стобі́са, до стобі́сового ба́тька, до га́спида, до ге́мона, до гре́ця, до зли́дня, до ка́та, до лихої годи́ни, до на́пасти, до пра́са, до си́на (Млр. л. сб. 81), до хрі́на, до чо́рта и т. д. Очень много. Тут їх до стобіса. Шевч. 178. Та вас до стобісового батька набереться, а вас годуй! В мене ім'я не одно, а єсть їх до ката. ЗОЮР. У нашій слободі москалів до напасти. Екатер. г. Та в нас, паничу, до праса ції жидови. Павлогр. у. 9) До аж-а́ж. До невозможности терпѣть, до высшей степени. 10) До-ві́ку. Повѣкъ, никогда. Трудяща копійка годує до-віку. Ном. № 9941. До-віку й до-суду тебе не забуду. Не сподівайсь, мати, сина з походу до-віку. Нп. 11) До-гу́рту. Ко всѣмъ остальнымъ. Зношу свою копійчину до гурту. Кв. 12) До-ді́ла. Какъ слѣдуетъ, кстати. Так до-діла, як свиня штани наділа. Ном. 13) До душі́. По душѣ. Той мені не до душі, що приходив у кожусі. Лавр. 4. 14) До заги́ну. До смерти. К. Досв. 121. Будем битись до загину. К. Досв. 130. Любить до загину. Млр. л. сб. 59. 15) До ґру́нту. Совершенно, до основанія. 16) До кри́хти. До крошки, все рѣшительно. Посип курчатам пшінця, не пропаде, — вони до крихти все визбірають. Васильк. у. 17) До-ку́пи, до-ку́пки, до-ку́поньки, до-ку́почки. Въ одно мѣсто; вмѣстѣ. Хоч чорт лапті подрав, та до-купи зібрав. Ном. № 9023. Усе військо своє до-купи у громаду скликають. Макс. Вершечки до-купи схилились. Млр. л. сб. 215. Зібратися до-купи. От раз, до-купоньки зібравшись,.... вони згадали.... 18а) До-ладу́. Кстати. До-ладу, як ложечка по меду. 18б) До любо́ви: а) = До сподоби. Весіллє одгуляли тихо, да до любови. Г. Барв. 96. б) Съ любовью. Кріпко до любови поцілувались. Г. Барв. 80. 19) До мі́ри. а) По мѣркѣ. Оті вікна пороблено до однії міри. Лубен. у. б) Умѣренно. Як питимеш до міри, то й гаразд буде. Лубен. у. 20) До-мі́ста. Въ одно мѣсто. 21) До ноги́. Дочиста, совершенно. Вкупі з жидами до ноги вирізували. К. Хм. 60. 22) До-ни́зу. Внизъ. Одно долонями до-гори, а друге до-низу. Чуб. III. 103. 23) До па́ри. Подъ пару; подъ стать. МВ. I. 7. 24) До послі́дку. Окончательно, до конца. 25) До-при́кладу. Кстати. Не до-ладу, не до-прикладу. Ном. № 13066. Не до-прикладу хавчить. Гліб. 36. 26) До-пуття́. Какъ слѣдуетъ. 27) До-ре́шти. Окончательно, совсѣмъ, совершенно. Сховайте, бо вони до-решти поламають. 28) До сподо́би. По вкусу, по сердцу. 29) До цури́. До тла, до основанія, до послѣдняго кусочка. Усе згоріло до цури. Харьк. Усе позабірали до цури. 30) До ця́ти. До малѣйшей подробности. 31) До ча́су. На время. Багацтво до часу, а бідність до-віку. Ном. № 1450. 32) До-чми́ги. По вкусу, кстати. Тобі там буде не до чмиги, як піднесуть із оцтом фиги, то зараз вхопить тебе лунь. Котл. Ен. 33) До-ще́нту. До основанія. Недостающія здѣсь выраженія подобнаго образованія см. на коренное слово.
До, сз. = То. Ой як прийду додомоньку, до всі мене лають. Мет. 85. Як прийде пора, до я вийду сама. Лавр. 33. До-б = То-б. Як би я не манила, до-б я боса ходила. Лавр. Коли б мені, да Господи, повечоріло, до-б на моєму серденьку поздоровіло. Чуб.