Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/добалакатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
добалакатися
Берлін: Українське слово, 1924

Добала́катися, каюся, єшся, гл. Договориться до чего. Бач, до чого добалакавсь! ізлякав справді бідну дитину. К. ЧР. 129.