Словарь української мови (1924)/добих
Зовнішній вигляд
◀ добиток | Словарь української мови Д добих |
добич ▶ |
|
До́бих, ху, м. Встрѣчается въ слѣдующемъ выраженіи: Він вернувся не з доби́хом. Онъ возвратился не добившись своего, безъ добычи. Зміев. у.