Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/добріти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
добріти
Берлін: Українське слово, 1924

Добрі́ти, рі́ю, єш, гл. Становиться добрымъ, добрѣть.