Словарь української мови (1924)/довбати

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ довбання Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
довбати 		довбатися ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Довба́ти, ба́ю, єш, гл. 1) Долбить. Вода і камінь довба. Ном. № 1097. 2) Ковырять. Довбати в носі.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/довбати&oldid=637773