Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/довбатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
довбатися
Берлін: Українське слово, 1924

Довба́тися, ба́юся, єшся, гл. 1) Ковыряться. 2) Копаться, рыться. Все в кишені довбавсь. Кв. I. 9.