Словарь української мови (1924)/довбач

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
довбач
Берлін: Українське слово, 1924

Довба́ч, ча́, м. 1) = Довбало 1 и 2. Вх. Пч. II. 13. Шух. I. 23. 2) Человѣкъ, твердящій одно и то же. Черном.