Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/довбом

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ довбняк Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
довбом 		довбти ▶
Берлін: Українське слово, 1924

До́вбом, нар. Долбя. Узяв ніж та так довбом і б'є у голову чоловіка. Волч. у.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/довбом&oldid=637784