Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/довгогривець

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ довгов'язий Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
довгогривець 		довгогривий ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Довгогри́вець, вця, м. Конь съ длинной гривой. На довгогривця сіла і погнала. Млак. 105.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/довгогривець&oldid=637970