Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/довгогривий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
довгогривий
Берлін: Українське слово, 1924

Довгогри́вий, а, е. Долгогривый. Сідлай мені, пан кошовий, коня мого довгогривого. К. Досв. 181.