Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/довгоклюгий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
довгоклюгий
Берлін: Українське слово, 1924

Довгоклю́гий, а, е. Съ длиннымъ остріемъ (о копьѣ). Спис довгоклюгий. К. Іов. 94.