Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/довголітній

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
довголітній
Берлін: Українське слово, 1924

Довголі́тній, я, є. Долголѣтній. Будьте щасливі і довголітні. Черниг. у. Нехай їй вічне царство, мені же довголітнє панство. Котл. Ен.