Словарь української мови (1924)/довгоп'ятий

by Борис Грінченко

◀ довгополий

Словарь української мови Борис Грінченко Д довгоп'ятий

довгота ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Довгоп'я́тий, а, е. Длинноногій. Хотіла мене мати за п'ятого дати, а той п'ятий — довгоп'ятий. Гол. III. 473. Узяв би я ворону, так довгоп'ята. Мет. 469.