Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/довгота

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
довгота
Берлін: Українське слово, 1924

Довгота́, ти́, ж. Долгота. Тисяча літ, як дня довгота супротив вічного живота. Чуб. III. 19.