Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/доволочитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
доволочитися
Берлін: Українське слово, 1924

Доволочи́тися, чу́ся, чишся, гл. Дошляться. Було собі дві волоцюги і доволочились до того, що вже їсти нічого. ЗОЮР. II. 96.