Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/довольнити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
довольнити
Берлін: Українське слово, 1924

Довольни́ти, ню́, ни́ш, гл. Удовольствовать пищей и питьемъ. Спасибі, довольнив нас кум. Черк. у.