Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/довірятися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
довірятися
Берлін: Українське слово, 1924

Довіря́тися, ря́юся, єшся, сов. в. дові́ритися, рюся, ришся, гл. Довѣряться, довѣриться. І той, хто хліб мій їв, кому я довірявся, приятель щирий мій підняв п'яту на мене. К. Псал. 100.