Словарь української мови (1924)/догадка
Зовнішній вигляд
◀ догаджати | Словарь української мови Д догадка |
догадливий ▶ |
|
Дога́дка, ки, ж. Догадка. Треба якось одвернути оці його догадки. Рудч. Ск. I. 133. Ум. Дога́дочка. МВ. II. 99. См. Догад.