Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/догадливий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
догадливий
Берлін: Українське слово, 1924

Дога́дливий, а, е. Догадливый, смѣтливый. Тогді ляхи, мостивиї пани, догадливі бували, усі по лісах, по кущах повтікали. ЗОЮР. Оттоді то вдова недогадлива бувала, ще у другого козака правди питала. Мет. 423.