Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/догинати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
догинати
Берлін: Українське слово, 1924

Догина́ти, на́ю, єш, сов. в. догну́ти, ну́, не́ш, гл. Догибать, догнуть.