Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/догідний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
догідний
Берлін: Українське слово, 1924

Догі́дний, а, е. Пригодный, годный. Таке догідне, що тільки на смітник повикидать. Ном. № 6548.