Словарь української мови (1924)/догін

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ догідний Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
догін 		догладжувати ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Догін, го́ну, м. Погоня. Що сили в їх стало, побігли в догін. Сніп. 161.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/догін&oldid=639269