Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/догонь

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ догонити Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
догонь 		догоня ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Дого́нь, ні, ж. = Догін. Змій як прокинеться, як пішов у догонь; нагнав, одняв. Рудч. Ск. I. 86.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/догонь&oldid=639615