Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/додбати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
додбати
Берлін: Українське слово, 1924

Додба́ти, ба́ю, єш, гл. Дополнить. Ніхто його не додбає, а ні розруйнує. Шевч.