Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дозбірати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дозбірати
Берлін: Українське слово, 1924

Дозбіра́ти, ра́ю, єш, гл. Окончить собирать. Підожди, ось дозбіраю остатні яблука, то й підемо.