Словарь української мови (1924)/дозвідуватися
Зовнішній вигляд
◀ дозбірати | Словарь української мови Д дозвідуватися |
дозвіл ▶ |
|
Дозві́дуватися, дуюся, єшся, сов. в. дозві́датися, даюся, єшся, гл. Навѣдываться, навѣдаться, посѣщать, посѣтить. Сивий орле, сивий орле, ти всюди літаєш, ачей ти ся до милого мого дозвідаєш. Гол. III. 391.