Словарь української мови (1924)/дозвіл

by Борис Грінченко

◀ дозвідуватися

Словарь української мови Борис Грінченко Д дозвіл

дозвілля ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Дозвіл, волу, м. Позволеніе, разрѣшеніе. То прошу ж у вас дозволу бувати в гостях у ваших рідних. Левиц. Пов. 329.