Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/докандибити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
докандибити
Берлін: Українське слово, 1924

Доканди́бити, блю, биш, гл. Дотянуть до извѣстнаго времени, скупо пользуясь чѣмъ. Чи стане, чи не стане нам хліба докандибити? Зміев. у.