Словарь української мови (1924)/докандибити
Зовнішній вигляд
◀ доканати | Словарь української мови Д докандибити |
докатати ▶ |
|
Доканди́бити, блю, биш, гл. Дотянуть до извѣстнаго времени, скупо пользуясь чѣмъ. Чи стане, чи не стане нам хліба докандибити? Зміев. у.