Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/докисати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
докисати
Берлін: Українське слово, 1924

Докиса́ти, са́ю, єш, сов. в. доки́снути, ну, неш, гл. Докисать, докиснуть.