Словарь української мови (1924)/доків

by Борис Грінченко

◀ докисати

Словарь української мови Борис Грінченко Д доків

докіль ▶

Берлін: Українське слово, 1924

До́ків, нар. = Докіль. Доків була я в мамочки, куди йшла, — співала. Гол. I. 122.