Словарь української мови (1924)/докіль
Зовнішній вигляд
◀ доків | Словарь української мови Д докіль |
докіля ▶ |
|
До́кіль, докіля, нар. = Доки. Дещо. 119. Вража ж тебе мати знає, докіль тебе, молодице, ждати. Чуб. V. 549.
◀ доків | Словарь української мови Борис Грінченко Д докіль |
докіля ▶ |
|
Словарь української мови — Д
докіль
Борис Грінченко
1924
До́кіль, докіля, нар. = Доки. Дещо. 119. Вража ж тебе мати знає, докіль тебе, молодице, ждати. Чуб. V. 549.