Словарь української мови (1924)/доконатися
Зовнішній вигляд
◀ доконати | Словарь української мови Д доконатися |
доконечне ▶ |
|
Докона́тися, на́юся, єшся, гл. Убѣдиться, испытать. Я вже цім доконався. НВолын. у. Я вже тебе доконався, який то ти. НВолын. у.