Словарь української мови (1924)/доконтетувати
| ◀ доконечний | Словарь української мови Д доконтетувати |
докончати ▶ |
|
Доконтетува́ти, ту́ю, єш, гл. Докормить, прокормить до какого либо времени. Віл той, шо встав, каже.... „Хазяїн наш шось дуже мало паші має. До весни ще далеко, — чим він нас доконтетує до весни? Драг. 3.