Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/доконечний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
доконечний
Берлін: Українське слово, 1924

Доконе́чний, а, е. Обязательный, непремѣнный.