Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/доконче

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
доконче
Берлін: Українське слово, 1924

Доко́нче, нар. = Доконечне. Дещо. 99. Доконче привезу (книжок). Левиц. Пов. 209.