Словарь української мови (1924)/докоряння
| ◀ докоротати | Словарь української мови Д докоряння |
докоряти ▶ |
|
Докоря́ння, ня, с. Укоры, упреки; упреканіе. Грин. III. 383.
| ◀ докоротати | Словарь української мови Борис Грінченко Д докоряння |
докоряти ▶ |
|
Словарь української мови — Д
докоряння
Борис Грінченко
1924
Докоря́ння, ня, с. Укоры, упреки; упреканіе. Грин. III. 383.