Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/докучливо

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
докучливо
Берлін: Українське слово, 1924

Доку́чливо, нар. Надоѣдливо. МВ. II. 196.