Словарь української мови (1924)/долежати
Зовнішній вигляд
◀ долегливість | Словарь української мови Д долежати |
долежка ▶ |
|
Доле́жати, ся. См. Долежувати, ся.
◀ долегливість | Словарь української мови Борис Грінченко Д долежати |
долежка ▶ |
|
Словарь української мови — Д
долежати
Борис Грінченко
1924
Доле́жати, ся. См. Долежувати, ся.