Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/долежувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
долежувати
Берлін: Українське слово, 1924

Доле́жувати, жую, єш, сов. в. доле́жати, жу, жиш, гл. Долеживать, долежать. Тепер ніч довга, як до ранку долежати, то й боки заболять. Черниг. у.