Словарь української мови (1924)/долежуватися
| ◀ долежувати | Словарь української мови Д долежуватися |
долемзати ▶ |
|
Доле́жуватися, жуюся, єшся, сов. в. доле́жатися, жуся, жишся, гл. 1) Долеживаться, долежаться. Долежалась таки торбина, настала й їй щасливая година: хазяїн взяв, повнісіньку червінцями й напхав. Гліб. 47. 2) Дозрѣвать, дозрѣть отъ лежанія на солнцѣ, будучи уже сорваннымъ (о яблокахъ, грушахъ).